«Паростки» — театр можливостей

Чи знали ви, що театр може не просто розважати, а повертати сенс життя та лікувати душі?

25 років тому режисер і викладач Віталій Любота створив перший в Україні Народний аматорський театр-студія “Паростки” “Паростки”. Це особливий простір, де на сцену виходять актори з ментальними та опорно-руховими особливостями, аутизмом, синдромом Дауна та ДЦП.

Для них це не просто гурток. Це можливість заявити світові: «Я є. Я відчуваю. Я творю». А для глядачів – це катарсис та руйнування будь-яких стереотипів.

На початку 2000-х Віталій Любота планував дитячий фестиваль, а натомість зустрів Євгенію Костюшенко (ГО «Сонячний промінь»), яка об’єднала матерів «сонячних» дітей. Режисер пообіцяв поставити з підлітками новорічну виставу. Та згодом «Паростки» стали значно більшими за театральний колектив – це простір, де люди знаходять віру в себе, відчувають підтримку, відкривають власний талант і сенс життя.

«Любота — це любов і турбота», — кажуть про свого режисера вихованці. Його методика базується на інтуїції, відкритому серці та вірі в людину. Він не бореться з природою актора, а розвиває її.

«Наш театр – не задля жалю, а заради творчості», – наголошує Віталій Любота.

Більше 20 років тому в Україні не існувало жодного подібного театру. Сьогодні їх уже понад сотня, а тема інклюзивного мистецтва набуває особливої ваги. З фронту повертаються наші захисники – з важкими фізичними та психологічними травмами. Театр стає не лише творчістю, а й способом реабілітації, соціалізації та повернення до повноцінного життя.

«Паростки» доводять: мистецтво здатне змінювати суспільство, робити його чутливішим, відкритішим і людянішим.