Мистецтво без меж: для працівників Держмистецтв провели «Годину безбар’єрності»

Поділитися
сторінкою:

У рамках Національного тижня безбар’єрності для колективу Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти відбувся інформаційно-просвітницький захід «Година безбар’єрності».

Зважаючи на велику навантаженість колективу у вирішенні поточних нагальних питань, що не дало змоги зібратися разом у визначену для всіх годину, захід було проведено в онлайн-форматі. Завдяки цьому працівники Держмистецтв змогли детально ознайомитися із підготовленими матеріалами у зручний для кожного час.

Підготовлені для зустріч матеріали були присвячені впровадженню філософії інклюзії та створенню рівних умов у сфері культури й мистецької освіти.

Нова суспільна культура

Сучасна безбар’єрність — це набагато більше, ніж архітектурна доступність чи наявність пандусів. Це передусім нова суспільна культура, яка базується на повазі до людської гідності та забезпеченні рівних можливостей для самореалізації, навчанні й творчості кожного громадянина.

За даними соціологічних опитувань, наразі понад 87% українців вважають безбар’єрність критично важливою цінністю для суспільства. Саме сфера культури має стати потужним рушієм і провідником цих змін.

Під час заходу працівники Держмистецтв детально ознайомилися із ключовими напрямками Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, яка охоплює шість основних вимірів:

фізичну доступність;
інформаційну доступність;
цифрову доступність;
суспільну доступність;
освітню доступність;
економічну доступність.

Практичні кейси та світовий досвід

Працівники Держмистецтв ознайомилися із конкретними прикладами впровадження універсального дизайну та інклюзивних практик у провідних українських та світових культурних інституціях. Зокрема, було розглянуто такі теми:

Напрямок	Практичне застосування та досвід
Інноваційні технології в музеях	Створення тактильних рельєфів світових шедеврів (досвід Лувру та Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків), використання технологій 3D-друку живопису та сенсорних наборів.
Доступність театру	Практика застосування аудіодискрипції (тифлокоментування) та перекладу жестовою мовою, що відкриває світ вистав для людей із порушеннями зору та слуху (на прикладі досвіду Національного театру ім. Івана Франка).
Концепція «Швидких рішень» (Quick Wins)	Прості й ефективні кроки без значних фінансових витрат: правильне контрастне маркування сходів, впровадження QR-кодів з аудіоописами експонатів та регулярний інструктаж персоналу щодо правил коректної взаємодії.

Мова має значення: культура спілкування

Окрему увагу під час «Години безбар’єрності» приділили культурі спілкування та коректній термінології. Мова безпосередньо формує наше ставлення до людей, тому в основі сучасної комунікації має завжди стояти принцип «спершу людина».

В межах онлайн-заходу працівники ознайомилися із ключовими нормами взаємодії та використання безбар’єрної лексики. Зокрема, на використанні поважливих термінів: «людина з інвалідністю», «людина на кріслі колісному», «людина з порушенням слуху» замість застарілих та дискримінаційних висловів.

Держмистецтв продовжує активно працювати над тим, щоб український культурний простір ставав відкритим, толерантним та доступним для кожного. Адже мистецтво належить усім без винятку.

З матеріалами можна ознайомитися за посиланням: Безбар’єрні рішення в закладах культури