Головна> Всі новини> Основні тези дискусії “Поговоримо про мистецтво у публічних просторах?”
strelka Всі новини
 

Основні тези дискусії “Поговоримо про мистецтво у публічних просторах?”

16.06.2022

prosm

853

дискусія мистецтво обговорення публічне обговорення публічний простір videos

16.06.2022

prosm

853

дискусія мистецтво обговорення публічне обговорення публічний простір videos

Поділитися
сторінкою:

Вчора, 15 червня 2022 року, за ініціативи Держмистецтв, відбулась публічна дискусія “Поговоримо про мистецтво у публічних просторах?” за участі фахової спільноти.

Як і обіцяли, викладаємо основні тези озвучені доповідачами, які були присутні на цій зустрічі, та поділилися власними думками з приводу необхідності збереження памʼяток українського мистецтва, створених в радянську добу, виокремлення серед них таких, що варті музеєфікації та наповнення публічного простору українських міст творами сучасного мистецтва.

Євгенія Моляр –  мистецтвознавиця, учасниця мистецької ініціативи “ДЕ НЕ ДЕ”

  • Теперішня ситуація надає можливість переосмислити нашу історію та надати нових сенсів витворам мистецтва радянських часів.
  • Слід займатися музеєфікацією об’єктів мистецтва, а не демонтажем та руйнуванням.
  • Суттєво допомогти у процесі переосмислення можуть ефективні інструменти сучасного мистецтва, які використовуються закордонними митцями.

Богдан Мазур – народний художник України, доцент кафедри скульптури НАОМА

  • Крім запущеного процесу  “дерусифікації – деколонізації – декомунізації” потрібно починати здійснювати і українізацію нашої культури та мистецтва.
  • Необхідність створення нових майданчиків для розвитку своєї культури, які мають отримуватимуть підтримку як з боку суспільства, так і з боку держави.
  • Створення механізмів для урегульованості процесу зносу пам’ятників, які попри радянське минуле є витворами мистецтва.

Анна Єфімова – кандидат мистецтвознавства, викладач Львівської національної академії мистецтв

  • Потрібно враховувати роль мистецького об’єкту в громадському просторі – він має гармоніювати з ландшафтом та відповідати урбаністиці міст.
  • За останні 5 років маємо позитивну тенденцію в розвитку публічних просторів міст, зокрема за рахунок створення великої кількості сучасних арт об’єктів (мурали та міська скульптура). Але питання мистецької якості більшості таких об’єктів залишається відкритим.
  • Важлива інтеграція закордонного досвіду, однак з нашими сенсами та осмисленням. Маємо актуалізувати процес культурної пам’яті не використовуючи застарілу художню мову, а працювати по-новому на всіх рівнях.

Катерина Шауліс – доцент кафедри аудіовізуального мистецтва, докторка філософії з мистецтвознавства Харківської державної академії дизайну і мистецтв

  •  У публічних просторах має бути присутній не лише реалізм, а й концептуалізм. Вагу слід надавати витворам майстрів сучасного мистецтва, а не лише пам’ятникам відомих людей.
  • Публічний простір не можна наповнювати без відкритих конкурсів – люди мають право обирати витвори мистецтва, що будуть прикрашати їх місто, однак остаточне рішення має бути за експертною комісією.
  • Надати нового звучання старим пам’яткам та помістити їх до тематичного музею, що буде наочно та без прикрас ілюструвати радянську добу.

Ольга Гончар – культурологиня, директорка Меморіального музею тоталітарних режимів “Територія Терору”

  • Слід актуалізувати питання необхідності створення муніципалітетами міст конкурсів на встановлення нових витворів мистецтва.
  • Організація прозорої структури прийняття рішень щодо встановлення або демонтажу всіх пам’яток.
  • Важливість музеїфікація певних витворів  мистецтва для наочної демонстрації жахливості, оманливості та реалій радянського режиму.

 Балашова Ольга – голова правління ГО “Музей сучасного мистецтва”

  • Потрібно уже починати працювати з простором й фіксувати теперішні місця пам’яті та здійснювати меморалізацію цієї війни.
  • Мистецтво в публічному просторі – це про стосунки середовища з об’єктом та людей між собою. Пам’ятник це не лише показник наявність пам’яті – він також здійснює певний вплив на людину за допомогою засобів мистецтва.
  • Важливість роботи з сучасними художниками у публічних просторах. Звертати увагу не лише на зарубіжний досвід, а й надавати перевагу українським митцям, які краще відчувають наш контекст.

Борис Філоненко – незалежний куратор, арт-критик, викладач, автор коміксів, редактор видавництва ist publishing / іст паблішин.

  • Не слід забувати про освітній процес – необхідна фахова підготовка митців, які вмітимуть працювати у публічному просторі та створювати достойні мистецькі об’єкти.
  • Публічний простір має існувати там, де життя людей можливе, а не там, де пам’ятник унеможливлює це життя.
  • Обурення соціуму на той чи інший об’єкт у публічному просторі теж можливе, бо воно також є частиною мистецтва, яке спонукає людей думати та вступати в дискусію через яку ми можемо досягти нових сенсів.

Ганна Циба – культурологиня, кураторка проектів сучасного мистецтва

  • Обов’язкове погодження об’єктів у публічному просторі, які будуть встановлюватись в майбутньому – необхідна регуляція та потрібність проведення конкурсів.
  • При  перейменуванні вулиць, яке зараз уже розпочалось, перевага має надаватись саме представникам української історії та культури.
  • Важливість та необхідність включення до генеральних планів розвитку українських міст і розташування мистецьких об’єктів.

 Модератор публічного обговорення:

Ольга Дятел –  співзасновниця агенції продюсування мистецьких та освітніх проєктів proto produkciia, громадської організації “Інша Освіта”. Викладачка проектного менеджменту та економіки культури в  Дніпропетровському фаховому художньо-мистецькому коледжі культури.

Публічна дискусія “Поговоримо про мистецтво у публічних просторах?”

strelka Попередня новина

Громадське обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників закладів спеціалізованої мистецької освіти»

громадське обговорення мистецька освіта сертифікація

14.06.2022

prosm

1497

Наступна новина strelka

Відоме ім’я лауреата премії імені Олеся Гончара у 2022 році

лауреат премії літературна премія Олесь Гончар

16.06.2022

prosm

688